- обтяжений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до обтяжити. || обтя́жено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обтяжений — [обт’а/жеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обтяжений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пенний — обтяжений боргами … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
легкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). || Який не… … Український тлумачний словник
безклопітний — а, е. Який нічим не клопочеться, якого ніщо не турбує; безтурботний. Безклопітна людина. || Не обтяжений клопотом, турботами. || Який виражає безтурботність … Український тлумачний словник
важкий — а, е; вищ. ст. ва/жчий. 1) Який має велику вагу; тяжкий; прот. легкий. || Який має вагу, більшу, ніж звичайно мають подібні предмети. || Вигляд якого (значні розміри, масивність, густина і т. ін.) свідчить про велику вагу. || Густий, щільний (про … Український тлумачний словник
обтяженість — ності, ж. Абстр. ім. до обтяжений … Український тлумачний словник
розмислений — а, е, рідко. Обтяжений роздумами; замислений, задуманий … Український тлумачний словник
задовжений — на, не, Пр. Обтяжений довгами … Словник лемківскої говірки